Головним завданням діяльностів чителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями ,які мають недоліки мовленнєвого розвитку.
Під час виховання дітей вчитель-логопед та вихователі розв’язують завдання, що визначені программою розвитку дітей дошкільного віку. Але основним завданням є корекція мовного розладу та розвиток аспектів мовлення.
Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда
- Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).
- Складнання індивідуальних корекційних планів роботи з дітьми.
- Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальноїроботи.
- Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.
- Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.
- Співпрацяі з іншими спеціалістами закладу :практичним психологом, музичним керівником, фізичним інструктором, вихователями корекційних та масових груп щодо коригування педагогічного ,корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.
- Аналіз результативності роботи ,визначення динаміки розвитку дитини.
- Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.
Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопед
- розвиток загальної та дрібної моторики;
- підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків;
- формування мовного дихання дітей;
- послідовність постановки звуків відповідно характеру мовленнєвих порушень;
- автоматизація поставлених звуків у словах, фразах, реченнях, текстах;
- диференціація звуків;
- введення звуків у самостійне мовлення;
- формування граматичної сторони мовлення;
- розвиток лексичної сторони мовлення;
- розвиток зв’язного мовлення;
- підготовка дітей до навчання грамоти;
- розвиток загальної та дрібної моторики;
Форми роботи
- Фронтальні логопедичн ізаняття.
- Підгрупові логопедичні заняття.
- Індивідуальні логопедичні заняття.
Пріоритетним у роботі логопедичної служби є пошук та використання нетрадиційних форм та методів роботи. А саме:
- Елементи кінезіотерапії на всіх етапах логопедичної роботи;
- Піскотерапія для розвитку дрібної моторики ;
- Кольоротерапія для розвитку сенсорних здібностей дітей;
- тренінги м’язового розслаблення для зняття мязевої та емоційної напруги у дітей;
- Школа Веселого Язичка для розвитку артикуляційної моторики;
- ігровий персонаж Жартівливий Вітерець як мотиваційний момент на заняттях із формування мовного дихання;
- Школа Чарівного Олівця – підготовка руки до письма;
- використання різноманітного яскравого ігрового дидактичного матеріалу відповідно до лексичної теми, що вивчається.
Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід розуміти ,що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.
